ahotora: база (Default)
А хто геній? а тигр геній!
Згадала, чому мене вчили на каліграфії і розшифрувала напис на картині, що її кинула в мене хаотік!

Коротша, оця "змія з кабачками", вона ж змія з динями, вона же Чомонджю - це спільний витвір художника Тойота Хоккей 魚屋 北渓, що ілюстрував вірші, і поета 旭山人, що написав вірша на картині, об якого я ломала голову. Чомонджю, 著聞集, в свою чергу, це збірка (дивних) оповідань, зібрана в період Камаркура паном Тачібана Нарісуе 橘成季.
瓜に蛇 - історія про те, як Фуджіварі Мічінага подарували 2 дині з Нари, а він покликав Абе-но Сеймея і попросив погадати.
Фуджівара в той час очищався і не мав приймати нічого ззовні. Сеймей подивився на подарунок і сказав, що одна з них точно отруйна.
Тоді присутній священик почав читати Нама Аміда буцу, лікар Тамба Масатада проткнув диню голкою, а Мінамото Йошііе розрубав диню.
В дині виявилась маленька змійка, в оці якої стирчала голка лікаря.
З приводу цього пізніше намалювали картину про змію і 2 дині і підписали її віршем:

龍になる蛇も出かけて山々に桜の花の雲を起せり
Змія, що стала драконом, також виходить (і) над горами стають хмари сакурного квіту.

Чому дракон і змія? Все дуже просто: дракон пов"язаний із хмарами, тобто цвіт сакури, що ніби хмаринами висить над горами - це також справа лап дракона.
А змія колись може стати драконом.

я котик і трохи розпізнав скоропис)

ahotora: дзэнн (дзэнн)
Мені сьогодні нагадали про Іссу - а я згадала його вірш, що дивним чином має дивний відбиток в поезії Висоцького (якого я не люблю - але повз феномена пройти неможливо).
Але до теми.

竹林是も丸きはなかりけり
бамбукова роща.
і тут також (здається)
колоди нема

まるき- то колода, なかりけり - щось схоже на сучасне なかった/なかったそうだ. Тобто ліс є - а колоди де взяти нема. Такий собі "сапожнік без сапог".
Але Ісса був не Ісса, якщо б не кинув читачеві якусь підлянку.
丸き записано не через слово "дерево". Це 丸 та якесь き.

І тут ми підходимо до реверсу.
Відміткою 丸, круг, відмічаються вірні відповіді в зошитах. Це "щось вірне". き при цьому легко читається як "дух".
Тобто "бамбукова роща - але й тут все не так, як треба".
Порівняти з Висоцьким: но и в церкви все не так, все не так, как надо.

Висоцькому знадобилося 5 куплетів, Іссі - 3 рядка)
ahotora: дзэнн (дзэнн)
*воздихає* там звіздата хайджиня знов повтрачала по дорозі весь цимес вірша, що перекладала.
та-дам, знайомтесь, Като Шюсон, черговий туберкульозник-реформатор, а також його хайку-баги, яки він видає за фічу
木の葉ふりやまずいそぐないそぐなよ

що маємо? фразу, що розбивається за сенсом вапіющщщщє невірно:
ко но ха фуриямазу *исогу на *исогу на йо
(нагадаю, в хайку 5-7-5, а не оце), тобто:
листопад не припиняється/не спіши!/та не спіши ж!

баг?
але фраза може розбитися і "нормально":
このはふり やまずいそぐな いそぐなよ
і ти тоді такий: О_О, листопад/не припиняєтьсянеспіши/та не спіши ж!
так, це куматагарі, 句またがり, тобто перенесення - прийом, при якому частина попереднього рядка читається в іншому

маленькая птичка летела
и такую песенку пела:
укусила мушка собачку
за больное место, за сра...
зу начала плакать:
как теперь буду ка...
к поеду я в Европу
*ну ви вже зрозуміли*

власне, кіго в нас 木の葉降る, тобто листопад, де коноха - нерозривне сполучення, що означає листя з дерев, що опадають восени (і ТОВСТИЙ натяк на осінь), а фуру - його падіння=прекрасне вітчизняне слово, що зклеїлося так само, ЛИСТОПАД. в формі на り це _тільки_ ім"я

ніяких "падают, падают" тут бути не може, це назва процесу. що? - листопад.
(до речі, кіго... зими. добре бути японцем)
ふりやまず=降り止まず, тобто листопад не зупиняється.
використання кани надає типу луни+витонченості. ти типу готуєшся почути іншу кану: неспішшши, неспішшши

але окрім вдалого (мабуть, бо 8-4-5 мене, наприклад, все одно бісить) втягування читача в безпрерервне падіння листя, 2 останніх рядка несуть ще одну дуже цікаву тему.
「何を」急ぐな. японець завжди спитає - а ЩО ж не спішити (робити), бо фраза вимагає конкретики

а автор її не дає.
так, контекст його життя має підказку - скоріш за все, це життя, бо плевритний хворий запросто пов"яже падіння листя із втраченими хвилинами власного існування - але справжня "хайковість" в тому, що натяк тонкісенький. думати про смерть в хайку можна лише так

але хайку мене все одно бісить)

ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)
в Ісси є дуже цікавий вірш, сенс якого розкривається, лише коли ти знаєш приписку та обставини виникнення кіго.
звучить він так: 山寺の茶に焚かれけり初時雨 – в чаї з горного храму згорів/ перший зимний дощ (перша зимова мряка). чи: в горному храмі в чаї згорів/перший зимний дощ (перша зимова мряка).
ось ця перша зимова мряка/перший зимний дощ 初時雨 – і є кіго. воно надихнуто смертю іншого хайджіна, Башьо. надихнуто так сильно, що день смерті Башьо навіть має іншу назву時雨忌 (роковини зимнього дощу) і сам по собі є сезонним словом.
в Ісси все життя було особливе ставлення до Башьо. він дуже сумував за засновником хайку, хоча й народився на добрих сто років пізніше, і на роковини його смерті написав безліч хайку з кіго «зимній дощ», «день пам»яті Башьо» та іншими спорідненими.
отут є непоганий список (плюс вся історія любові Ісси до Башьо)
https://madenokouji.wordpress.com/2009/10/12/%E3%80%8E%E8%8A%AD%E8%95%89%E5%BF%8C%E3%80%8F%E3%80%80%E3%81%AF%E3%81%A4%E6%99%82%E9%9B%A8%E3%81%84%E3%81%BE%E3%81%A0%E3%81%97/
примітка ж у того хайку, що я згадала, дуже проста: «Мій кращій друг хворий, але, здається, ще не час помирати»).
і ось в нас вже є 2 як мінімум сенси чергового «простого» хайку: дрібний дощ, мряка, що зникає, коли потрапляє в теплу пару від чаю чи вогонь під чавунком в відлюдному храму в горах – елегічне, витончене вабі-сабі +щастя від того, що друга напоїли гарячим чаєм, він кризанув, і тепер буде жити.
і згори над усім цим – шана старому майстру, про спомин про якого живе в подорожах майстра сучасного: друг вижив в листопадову мряку – а Башьо ні.
від чаю з горного храму
згорів
перший зимний дощ
ahotora: база (Default)
а можна
я
буду
кусатися
?

"Чу! Не ревите, букашки!
Звезды и те расстаются с теми,
Кто в них влюблен

鳴くな虫わかるる恋は星に冴え
наку на муси/ вакаруру кои-ва/ хоси-ни саэ"

В мене лише одне питання - де вона знайшла то стадо ведмедів, що відтоптало їй всі мистецькі здібності.

Дуже важке для перекладу хайку Ісси, тому що гра словами йде на декілької рівнях:
1) 鳴く虫 накумусі - співаючі комахи. Узагальнююче поняття для всіх цвіркунів, коників і дотичних.
Ось тут можна подивитися на представників:
https://nakumushi.com/guide/

2) накімусі іншими знаками - плакса.
Ісса робить з наку-мусі наказ в дуже прямій формі: не співай!/не плач-комаха - замовкніть, комахи!/(не)плакси

3) далі йде любов, що авторка перекладу позначає без знаків (і вона тоді може бути прочитана як "зрозуміла любов"), а в сталій публікаційній традиції вона 別るゝ - тобто чітко "любов, що розлучається", розходиться.
І любов ця, якщо писати знаками 冴え(а в сталій традиції навпаки, тут знаків немає, лише абетка) - в зорях спалахує/спалахує зорями.
А якщо брати чисто абетковий запис, то さへ//сучасне さえ// - то ще "навіть": розходиться, розривається любов НАВІТЬ в зірок.

Маються на увазі, звичайно, любов двох зірок, що сходяться тільки на Танабату раз на рік, по Небесному мосту - і тільки за умови ясної погоди в цю ніч.

Цікаво, яку саме Танабату має на увазі Ісса, бо на більш традиційній Танабаті 7.7 комахи ще не співають. Співучі комахи - ознака осені.
Що характерно, "зірки" самі по собі кіго не є. Вони потребують контексту. Зараз контекст будується так, що зрозуміло, що то зустріч зірок, але напряму це не називається, тому технічно хайку досконале.

Як видно, жодних "веселощів", які так намагається втулити туди перекладачка, в хайку нема. Це задумливий, вишуканий вірш, з наказом, що так добре відомий по більш ранній поезії танка ("не кричи, ворона, на світанку" --- не буди коханців). Його б краще (але все одно невдало) переладати б:
змовкніть, комахи!
зорями осяяна
розлучається любов

Але тут є ще один сенсовий пласт: любов комах - любов зірок. комахи, що припиняють співати (і розлучаються) --- зірки, (що зустрілися), але мають розходитися. Він чітко присутній, але передати його в перекладі...
Елегічна річ. Не треба вчитися хайку в людей, що не здатні відчувати їхню сутність.

ПС. я знов за старою звичкою використовую поліванівську транскрипцію для української) ГОМЕНАСАЙСУМІМАСЕН
ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)
Сегодня я наконец расшифровала надпись на листике, так что тут будет история о покупке хурмы.



Осенью 18 года понесло нас с Воробьем дебрями Арасиямы (слегка контролируемыми моим гугл поиском) и вынесло аккурат к Ракусися - дому ученика Басё Кёрая, ныне превращенному в место паломничества хайдзинов
Выглядит он сегодня вот так.
Read more... )

Profile

ahotora: база (Default)
ahotora

August 2024

M T W T F S S
   1 234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 29th, 2025 15:06
Powered by Dreamwidth Studios