ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)
 Вівальді знов наїбнулась і наїбнула мені всі логіни й паролі...
ahotora: дзэнн (дзэнн)
Дивлюсь на білібі покрадений китайцямі мюзікл про те, як Кара з Журавлем супроводжували життєвий шлях Масамунє, млєю, пруся і тащуся.
По-перше, вони юзають справжні листи Масамуне майже без змін.
По-друге, о ця прекрасна тема "хто не встиг - той опізданець" у повний зріст комом у горлі.
По-третє, співають, собаки, ДУЖЕ прям добре, і дрібноЖуравль нарешті навчився грати.

Ну, і звісно, що я скатіна і гребу звідти всю матчасть, яку можу вигрести.

Ось, наприклад, віршик Масамунє на смерть Харади Мунетокі, з яким світлий князь поїхав в Корею.
夏衣 きつつなれにし 身なれども 別るる秋の 程ぞもの憂き
Хоч до літнього плаття тіло і звикло, восени розлучатися з ним - так сумно!

Тобто: літні шати тонкі і не заважають тобі, вони завжди при тобі, і ти навіть не помічаєш, що вони є - але коли приходить час розлуки, тобі вдвічі сумніше (ти звик до чогось, як до частини твого тіла - і тепер тебе з нею розлучили). 
Дуууже прям цікавий асоціаційний рядок, зважаючи, що мова повинна йти про васала і бойового товариша і що "літній одяг" фактично огортає голе тіло.
Ще цікавіше, що перша частина твору - це парафраз вірша Наріхіри: 唐衣きつつなれにし つましあれば はるばるきぬる 旅をしぞ思ふ
Від в китайське плаття вдягнутої дружини далеко йду і в подорожі згадую її.
У вірша, згідно із класичними хейанськими траиціями гратися в омонімію, дві сенси: запшифрований, що я навела першим, і той, що це прикриває:
Китайське плаття носив-переносив я, засатились поли. Здається, і шкарпетки розтягнув.
(каракоромо - китайське плаття/китайський шовк; кинареру - зношувати/звикати; цума - дружина/поли одягу; хару/харубару - розтягувати, натягувати/далеко; кі - носити одяг/йти; табі - шкарпетки/подорож).

Знаючи таку базу, мені стає в рази більш цікаво, що ж там у Масамуне було із Харадою - чи це просто наш світлий князь перебрав із вимахуванням своєю вченістю...
ahotora: дзэнн (дзэнн)
 Знайомі японські бабці, жаліючись на сніг в Алясці, згадали вірш Ісса:
これがまあ 終のすみかか 雪五尺
 
Оце й таке!
Останній притулок
5 ліктів снігу!
 
Вірш сумний, бо і писаний, коли Ісса повернувся взимку додому ділити нерухомість у судовому порядку із матусею і братом (точно не згадаю), і все зависло, і тому, що останній притулок там в канонічно книжковому високому сенсі місця, де тебе поховають (там не оварі, там цуй - кончина), і перспективи сконати під снігом - такі собі.
А ще, окрім усього, перший рядок - типове оціночне речення: "Оце вже фіговато..." (в перекладі на більш сучасний варіант), і оце оціночне речення підтверджують всі японскькі коментатори.
Але при цьому вважається, що цей варіант допустимий, бо - майже цитую - головне. що _красіво_ зроблено і акцент на 5 шяку снігу.
Чи є тут якість відтінки справді, чи це чисто східна манера не сперечатися із людиною, яку ВЖЕ визнали сенсеєм. я сказати не можу, бо не так добре знаю мову.
Цуй - справді дуже книжкове слово. Чи може воно перетягнути на себе всю конструкцію - まあ。。。
ahotora: база (Default)
 Коротше, є багато шансів, що при остаточній монетизації тві я злиняю саме сюди.
Щось блускай, як на мене, дуже піонерсько-колхозний, хоча і із самих гарних міркувань (хоча, можливо, там накопичиться японців і я буду ходити дивитися котів і фандомне).
Поки що тві був найкращою прощадкою - але йоб же ж твою мать Маск
ahotora: бёрн! (журавль бёрн)

 Це жесть.

Почтитайте

https://dw-news.dreamwidth.org/42748.html?page=1#comments

ahotora: дзэнн (дзэнн)
 Сюрпрайз, сюрпрайз.
Виясняла для себе межу між хайку і сенрю, витягла для порівняння Башьо з його "Високими травами" - і ЗНАЙШЛА СОБІ тм.
 
Давайте с початку.
Ось є програмний Башьо: 夏草や兵どもが夢の跡
Літні (високі) трави...
Військової шляхти
Залишки мрій/снів
 
Але ж в хайку не можна писати про щось вигадане, особливо - про емоції. Але ось же прямим текстом - юме но ато, ЗАЛИШКИ МРІЙ. Як так?
І перш ніж думати, що Башьо лох. а нам можна все, раз Башьо це можна, треба перевірити, що ж це за юме но ато. Може. це якась ідіома?
Берем гугл, берем Котобанк - і оп! Ви не повірите, дедукція працює!
https://kotobank.jp/word/%E5%A4%A2%E3%81%AE%E8%B7%A1-652309
 
夢の跡 - це післясоння, коли все розвіялось як дим, ідіома, що означає, щось минуче, безрезультатне, марене, вилами по воді.
Тобто:
 
Високі трави...
Військової шляхти 
Розвіявся слід
ahotora: дзэнн (дзэнн)
Я не втрималась і на сонцеворот кинула іцзин на загальний прогноз на 2023 на нас і на рф.
Вкрацій: ми - стан після перемоги, ставимо адміністрацію на відвойованих землях (причому вже в тих місцях, де нам не дуже раді ггг); рф вдало переставляє ліжка у владному борделі, заганяє народ в обмеження і досить вдало грає виставу "путінс вор", сцена "нас-то за что, пожалійте внутрішньоокуповпних, дєнєг нєт".
І будує стіну з нами, щоб за нею зникатися.
А в нас знов намагається вилізти кумовство.

Чого я взагалі згадала про цей прогноз - бо сьогодні частково підтвердився інший, про наступного преза рф, який має бути досить молодим, військовим (не старий генерал) чи фсбешним чи щось так, бути з "царського кола", прийти через домовленість з "великими людями", і вже дуже скоро. Буквально ось-ось.
І що він сподівається на великі гроші, які отримує з цим постом, але як отримає країну, так вона почне в нього прямо в руках розпадатися.
Я спочатку думала на Патрушева-мол, бо той десь вчивсь в якомусь кагебешному універі і має зв"язок з агро (бо Сюнь - то агро), але потім мене торкнуло, що є ще Дінь-дон, і я кинула вже конкретно на нього. І опа - типа таки досягне. Бо вся ситуація класична - то сильний йде за слабким. Але не дуже надовго. І заколооот, заколот там зрілий і достиглий.
І ось тут Гандоніще видає, що готовий вступати в президентську гонку.

З поганого - нашим військам не треба сильно просуватися вперед в найближчий час. Бо група, що не прикриє свої тили, попаде у засідку і це буде для нас дуже погано.
Сподіваюсь (хоча так казати погано), що це було про ту нашу дрг братчіков і на цьому все скінчиться, але ситуація, на жаль, може бути ширшою(
ahotora: база (Default)
А хто геній? а тигр геній!
Згадала, чому мене вчили на каліграфії і розшифрувала напис на картині, що її кинула в мене хаотік!

Коротша, оця "змія з кабачками", вона ж змія з динями, вона же Чомонджю - це спільний витвір художника Тойота Хоккей 魚屋 北渓, що ілюстрував вірші, і поета 旭山人, що написав вірша на картині, об якого я ломала голову. Чомонджю, 著聞集, в свою чергу, це збірка (дивних) оповідань, зібрана в період Камаркура паном Тачібана Нарісуе 橘成季.
瓜に蛇 - історія про те, як Фуджіварі Мічінага подарували 2 дині з Нари, а він покликав Абе-но Сеймея і попросив погадати.
Фуджівара в той час очищався і не мав приймати нічого ззовні. Сеймей подивився на подарунок і сказав, що одна з них точно отруйна.
Тоді присутній священик почав читати Нама Аміда буцу, лікар Тамба Масатада проткнув диню голкою, а Мінамото Йошііе розрубав диню.
В дині виявилась маленька змійка, в оці якої стирчала голка лікаря.
З приводу цього пізніше намалювали картину про змію і 2 дині і підписали її віршем:

龍になる蛇も出かけて山々に桜の花の雲を起せり
Змія, що стала драконом, також виходить (і) над горами стають хмари сакурного квіту.

Чому дракон і змія? Все дуже просто: дракон пов"язаний із хмарами, тобто цвіт сакури, що ніби хмаринами висить над горами - це також справа лап дракона.
А змія колись може стати драконом.

я котик і трохи розпізнав скоропис)

ahotora: дзэнн (дзэнн)
Мені сьогодні нагадали про Іссу - а я згадала його вірш, що дивним чином має дивний відбиток в поезії Висоцького (якого я не люблю - але повз феномена пройти неможливо).
Але до теми.

竹林是も丸きはなかりけり
бамбукова роща.
і тут також (здається)
колоди нема

まるき- то колода, なかりけり - щось схоже на сучасне なかった/なかったそうだ. Тобто ліс є - а колоди де взяти нема. Такий собі "сапожнік без сапог".
Але Ісса був не Ісса, якщо б не кинув читачеві якусь підлянку.
丸き записано не через слово "дерево". Це 丸 та якесь き.

І тут ми підходимо до реверсу.
Відміткою 丸, круг, відмічаються вірні відповіді в зошитах. Це "щось вірне". き при цьому легко читається як "дух".
Тобто "бамбукова роща - але й тут все не так, як треба".
Порівняти з Висоцьким: но и в церкви все не так, все не так, как надо.

Висоцькому знадобилося 5 куплетів, Іссі - 3 рядка)
ahotora: дзэнн (дзэнн)
*воздихає* там звіздата хайджиня знов повтрачала по дорозі весь цимес вірша, що перекладала.
та-дам, знайомтесь, Като Шюсон, черговий туберкульозник-реформатор, а також його хайку-баги, яки він видає за фічу
木の葉ふりやまずいそぐないそぐなよ

що маємо? фразу, що розбивається за сенсом вапіющщщщє невірно:
ко но ха фуриямазу *исогу на *исогу на йо
(нагадаю, в хайку 5-7-5, а не оце), тобто:
листопад не припиняється/не спіши!/та не спіши ж!

баг?
але фраза може розбитися і "нормально":
このはふり やまずいそぐな いそぐなよ
і ти тоді такий: О_О, листопад/не припиняєтьсянеспіши/та не спіши ж!
так, це куматагарі, 句またがり, тобто перенесення - прийом, при якому частина попереднього рядка читається в іншому

маленькая птичка летела
и такую песенку пела:
укусила мушка собачку
за больное место, за сра...
зу начала плакать:
как теперь буду ка...
к поеду я в Европу
*ну ви вже зрозуміли*

власне, кіго в нас 木の葉降る, тобто листопад, де коноха - нерозривне сполучення, що означає листя з дерев, що опадають восени (і ТОВСТИЙ натяк на осінь), а фуру - його падіння=прекрасне вітчизняне слово, що зклеїлося так само, ЛИСТОПАД. в формі на り це _тільки_ ім"я

ніяких "падают, падают" тут бути не може, це назва процесу. що? - листопад.
(до речі, кіго... зими. добре бути японцем)
ふりやまず=降り止まず, тобто листопад не зупиняється.
використання кани надає типу луни+витонченості. ти типу готуєшся почути іншу кану: неспішшши, неспішшши

але окрім вдалого (мабуть, бо 8-4-5 мене, наприклад, все одно бісить) втягування читача в безпрерервне падіння листя, 2 останніх рядка несуть ще одну дуже цікаву тему.
「何を」急ぐな. японець завжди спитає - а ЩО ж не спішити (робити), бо фраза вимагає конкретики

а автор її не дає.
так, контекст його життя має підказку - скоріш за все, це життя, бо плевритний хворий запросто пов"яже падіння листя із втраченими хвилинами власного існування - але справжня "хайковість" в тому, що натяк тонкісенький. думати про смерть в хайку можна лише так

але хайку мене все одно бісить)

ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)
в Ісси є дуже цікавий вірш, сенс якого розкривається, лише коли ти знаєш приписку та обставини виникнення кіго.
звучить він так: 山寺の茶に焚かれけり初時雨 – в чаї з горного храму згорів/ перший зимний дощ (перша зимова мряка). чи: в горному храмі в чаї згорів/перший зимний дощ (перша зимова мряка).
ось ця перша зимова мряка/перший зимний дощ 初時雨 – і є кіго. воно надихнуто смертю іншого хайджіна, Башьо. надихнуто так сильно, що день смерті Башьо навіть має іншу назву時雨忌 (роковини зимнього дощу) і сам по собі є сезонним словом.
в Ісси все життя було особливе ставлення до Башьо. він дуже сумував за засновником хайку, хоча й народився на добрих сто років пізніше, і на роковини його смерті написав безліч хайку з кіго «зимній дощ», «день пам»яті Башьо» та іншими спорідненими.
отут є непоганий список (плюс вся історія любові Ісси до Башьо)
https://madenokouji.wordpress.com/2009/10/12/%E3%80%8E%E8%8A%AD%E8%95%89%E5%BF%8C%E3%80%8F%E3%80%80%E3%81%AF%E3%81%A4%E6%99%82%E9%9B%A8%E3%81%84%E3%81%BE%E3%81%A0%E3%81%97/
примітка ж у того хайку, що я згадала, дуже проста: «Мій кращій друг хворий, але, здається, ще не час помирати»).
і ось в нас вже є 2 як мінімум сенси чергового «простого» хайку: дрібний дощ, мряка, що зникає, коли потрапляє в теплу пару від чаю чи вогонь під чавунком в відлюдному храму в горах – елегічне, витончене вабі-сабі +щастя від того, що друга напоїли гарячим чаєм, він кризанув, і тепер буде жити.
і згори над усім цим – шана старому майстру, про спомин про якого живе в подорожах майстра сучасного: друг вижив в листопадову мряку – а Башьо ні.
від чаю з горного храму
згорів
перший зимний дощ
ahotora: база (Default)
Тут мав би бути пост з " ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає" - але за 6 місяців війни так похуй на красиве оформлення, що тут будуть лише склади матчасти
ahotora: база (Default)
а можна
я
буду
кусатися
?

"Чу! Не ревите, букашки!
Звезды и те расстаются с теми,
Кто в них влюблен

鳴くな虫わかるる恋は星に冴え
наку на муси/ вакаруру кои-ва/ хоси-ни саэ"

В мене лише одне питання - де вона знайшла то стадо ведмедів, що відтоптало їй всі мистецькі здібності.

Дуже важке для перекладу хайку Ісси, тому що гра словами йде на декілької рівнях:
1) 鳴く虫 накумусі - співаючі комахи. Узагальнююче поняття для всіх цвіркунів, коників і дотичних.
Ось тут можна подивитися на представників:
https://nakumushi.com/guide/

2) накімусі іншими знаками - плакса.
Ісса робить з наку-мусі наказ в дуже прямій формі: не співай!/не плач-комаха - замовкніть, комахи!/(не)плакси

3) далі йде любов, що авторка перекладу позначає без знаків (і вона тоді може бути прочитана як "зрозуміла любов"), а в сталій публікаційній традиції вона 別るゝ - тобто чітко "любов, що розлучається", розходиться.
І любов ця, якщо писати знаками 冴え(а в сталій традиції навпаки, тут знаків немає, лише абетка) - в зорях спалахує/спалахує зорями.
А якщо брати чисто абетковий запис, то さへ//сучасне さえ// - то ще "навіть": розходиться, розривається любов НАВІТЬ в зірок.

Маються на увазі, звичайно, любов двох зірок, що сходяться тільки на Танабату раз на рік, по Небесному мосту - і тільки за умови ясної погоди в цю ніч.

Цікаво, яку саме Танабату має на увазі Ісса, бо на більш традиційній Танабаті 7.7 комахи ще не співають. Співучі комахи - ознака осені.
Що характерно, "зірки" самі по собі кіго не є. Вони потребують контексту. Зараз контекст будується так, що зрозуміло, що то зустріч зірок, але напряму це не називається, тому технічно хайку досконале.

Як видно, жодних "веселощів", які так намагається втулити туди перекладачка, в хайку нема. Це задумливий, вишуканий вірш, з наказом, що так добре відомий по більш ранній поезії танка ("не кричи, ворона, на світанку" --- не буди коханців). Його б краще (але все одно невдало) переладати б:
змовкніть, комахи!
зорями осяяна
розлучається любов

Але тут є ще один сенсовий пласт: любов комах - любов зірок. комахи, що припиняють співати (і розлучаються) --- зірки, (що зустрілися), але мають розходитися. Він чітко присутній, але передати його в перекладі...
Елегічна річ. Не треба вчитися хайку в людей, що не здатні відчувати їхню сутність.

ПС. я знов за старою звичкою використовую поліванівську транскрипцію для української) ГОМЕНАСАЙСУМІМАСЕН
ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)
Сегодня я наконец расшифровала надпись на листике, так что тут будет история о покупке хурмы.



Осенью 18 года понесло нас с Воробьем дебрями Арасиямы (слегка контролируемыми моим гугл поиском) и вынесло аккурат к Ракусися - дому ученика Басё Кёрая, ныне превращенному в место паломничества хайдзинов
Выглядит он сегодня вот так.
Read more... )
ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)

В новом мюзикле по Токэн Ранбу «Токио Кокоро Обоэ» всплыла нежно любимая мной духовная защита Токио и страны, поставленная Тэнкаем еще во времена Токугавы Иэясу.

Кто только не топтался по этой плодотворной темы – начиная с КЛАМПа, ничтоже сумяшеся спиздившего концепт с Тэйто Моногатари, заканчивая самим Тэйто Моногатари. А вот теперь и ТР обильно вспахали, обильно унавозили, засеяли и пожинают.

Мю, сразу нужно сказать, чудо как хорош: мало того, что поют в лад, так еще и песни отлично построены как с музыкальной, так и с текстовой точки зрения.  После СОГА – второй мой самый любимый мю в торанбе.

История начинается с того, что Суйсинси (далее буду сокращать в ССС, бо силы нет выписывать) задается вопросом, стоит ли будущее того, чтоб его защищать, ведь в процессе «восстановления» истории тоданам приходится делать вещи, которые их не радуют – например, убивать хороших людей, которые умерли согласно истории. Его преследуют видения современного Токио и он видит призрака, которого битые анимешной жизнью мы с Ларкиным тут же записали в душу города. ССС бывает в разных эпохах, сталкивается с рядом ключевых для Токио фигур, каждый из которых своим ответом помогает ему придти к собственному.

Фигуры эти стоят отдельного разъяснения.

Read more... )
ahotora: дзэнн (дзэнн)
 Что-то начинается

Ооканэхира/Угуисумару, Микадзуки Мунэтика

– Все с чего-то начинается, – говорит Угуисумару, поворачивая в ладонях невзрачную чайную чашу из тонкой северной глины.

Read more... )
ahotora: журавль мод он (журавль мод он)
 Расхитители
Катакура Кодзюро, Датэ Масамунэ, Датэгатаны и меч Катакуры
Басара х Торанбу

АО3: https://archiveofourown.org/works/31563386

Черновой вариант, потом заменю на АО3-шный

Read more... )
ahotora: база (Default)
 Чипировался остатками зенеки, и папу протащил. 3 часа, полет нормальный. 
Маму, как медика, ее контора привила еще 2 недели назад - у нее вообще все заебись, фактически без лишних ощущений.

Ничто так не стимулирует привиться индийским шмурдяком, как угроза прививаться китайским говнищем, гггг
ahotora: за жизнь и бджолы (за жизнь и бджолы)
Каноничные ЖЖшные мужи и евровидение - это как соприкосновение двух параллельных прямых. 
*свалила обратно на тви плясать и орать "сею-вею"*

в The Magnificent Nine, который на самом деле "Господин, процентишки-то!!!" дают автентичные плантации Датэ-тя, которые хрен посмотришь по гугл-картам, так что оч рекомендую. Если к фильму дадут еще и хоть какие-то вменяемые сабы. кроме японских, то буду рекомендовать и фильм, он клевый (и там любят Датэ даже в сложное время покупки титула и обвальной девальвации).
ahotora: дзэнн (дзэнн)
Детективная история №1

とろろ汲
音なしの滝や
夏木立

Сьорбаю юшку
В літньому гаю
Побіля Мовчазного водопада


Read more... )

Иллюстрация к детективной истории №1 выглядит так:
это Охара, 20 метров до водопада Отонаси/Нэнаси. Накануне прошел дождь, и тропу дальше так знатно развезло, что при всем своем желании я туда не пошла (а Воробей вообще упирался рогом).



Детективная история #2 выглядит так:
藻の花や
藤太が鐘の
水離

Квітучі водорості!
Відійшла вода
Від дзвона Тота

Read more... )

Колокол в зальчике, підступно снятый Ларкиным:

Profile

ahotora: база (Default)
ahotora

August 2024

M T W T F S S
   1 234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 2nd, 2025 12:14
Powered by Dreamwidth Studios